#ІсторіяЙоП
Я знаю, шо багато хто тут побачить себе... історія про конфлікт між возрастами.. "Мама-доця"
Я - старша дочка в сім'ї. окрім мене є ще одне ісчадіє ада, сестра п'яти років по скритному імені "Валічка".
Так як роль старої кобили принадлежить мені, то всі обов'язки покладені на мене. Вся відповідальність також. Вобщєм, все.. крім прав.
Недавно на цій почві з мамою проізошол конфлікт мирного характіру. Мама собиралась йти батька цілувати, шоб він дав гроші їй на покраску волосні на голові і сеструхі на нові ботіночки. Я в прольоті і сосу хуй. Звісно, це положеніє віщей слєгка оскорбило мою раніму, як в Гітлєра, душу і я мягко, без натяків, підішла до мами, яка уже дрімала і спитала, доколє це буде продолжаться. Состоявся в нас такий діалог.
Головні герої "Я" = Я; "М" = Мама.
Я: Гражданочка, позвольтє спросіть, доколє старша принцеса, яка має всі права на трон та корону в будущому повинна ходити в 3-річних мештах як в блудної крестьянки, а принцеса нищого значення в заморській одьожці?
М(позіхаючи): Ти старша. Маєш це понімати.. Потерпи
Я: Я хоч і старша но ліміт тірпєнія в мене був на приделі ше того літа, коли ти наклала вето на мою нову обувку.
М: Йди в батька проси якшо тобі нада. І ваще не доставай мене йди мити посуду. Лежиш цілий день нічо не робиш! За шо тобі взуття нове? За присутствіє?
Я: Позволю возразіть вам! Коли сонце ледь поцілувало ранкову росу на травичці, я вже прибирала срачку кота, чистила рапани і інші ділікатеси, які в нас звуться "бульбою і сільодкою" а потом своїми білосніжними ніженьками БЕЗ гідної обувки, топтала стежку в пошуках баби яка продавала молоко шоб принцесі нище статусом було зранку чим посрати!
М: Грошей нема. Йди заробляй. Ти вже доросла!
Я: Раз уж від тебе пролунало офіційне признання того, шо я уже досягла свідомого віку то хочу замєтіть, шо окрім обов'язків і заробляння грошей у мене тепер є і привілеї, а саме: не ганяти батьку в +40 за пивом і квасом, вертатись з балу в скільки душа забажає, одягяати те шо душа забажає і, можливо, набити собі татуху навіть на лобі. Приймаєш ці умови на підставі того, шо я буду заробляти і з того шо зарблю буду свою читвертину отдавати за комунальні, за їжу і за те шоб ти зранку давала мені поспати?
Тут мама задумалась.. я чула як в неї в голові мозги рухаються при такому сложному виборі: нарешті збагрити лишній рот чи мати підконтрольно наймичку... в кінці-кінців вона сказала, шо я так просто не можу отдєлатись і шоб шла на кухню мити посуду бо, дослівно "будеш проявлять непокору, прийде Король(батько) і буде голова з плєч і срака як слива"...
Карочє, дєвки, наші батьки нас вирощують як бесплатну раб силу. Я це підозрювала шо вони ніколи нас не відпустять од себе!
анонімно